Зведений бюджет освіти в 2018 році становить 221,9млрд гривень, при цьому за рахунок збільшення зарплат на наступний рік для вчителів на 25% обсяг освітньої субвенції зріс на 11,2млрд і склав 61,7млрд грн. Про це йшлося під час прес-конференції Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на тему: «Підсумки роботи МОН у 2017 році. Візія змін у 2018-му».

«Як ви можливо пам’ятаєте, 2017-й став роком зростання для фінансування освіти. Збільшення інвестицій дозволило нам підготуватися до змін, які очікують у 2018 році, підняти соціальний статус вчителів, підтримати професійну освіту, яку внаслідок недостатньо продуманих рішень у 2016 році кинули на фінансування областей та міст обласного значення. У бюджеті на 2018 рік ми продовжуємо збільшувати інвестиції в освіту, зокрема, частка ВВП на освіту збільшилася до 6,7%. Зведений бюджет освіти зріс на 53,3млрд гривень», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що 2018 рік – рік старту реформи Нова українська школа. «І це саме той випадок, коли реформа підтримана реальними грошима», – додала Міністр.

Так, на старт реформи в бюджеті 2018 року закладено значні кошти: майже 1 млрд грн (998,7млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163млн 818тис – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272млн 382тис – підручники для 1-го класу. Також 48млн 349,5тис передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

«Ці інвестиції ми робимо на засадах співфінансуваня з місцевими органами влади – частину коштів дає держава, іншу частину – місцеві органи. Майже 1 млрд держава дає на забезпечення навчальним засобами та мобільними меблями, бо для реалізації нових методик потрібне нове освітнє середовище, і маємо його забезпечити», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також повідомила про перші результати в 100 школах, де наразі пілотується новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться діти 1-го класу в 2018 році.

Цікаві завдання для дітей новорічної тематики

Проект «Розвиток дитини» пропонує батькам оригінальні завдання, що допоможуть у цікавій невимушеній формі з користю розважити дітей під час новорічних свят та зимових канікул. Виконання завдань сприятиме всебічному розвитку дитини.

Арифметичні розмальовки «Новорічна арифметика». Цей комплект тематичних завдань подарує дитині святковий настрій і допоможе потренувати виконання арифметичних дій додавання й віднімання, покращити увагу, дрібну моторику, зорово-моторну координацію та повторити основні кольори.

Новорічна розмальовка «Рахуємо від 1 до 10». Виконання цього комплекту завдань навчить дитину впевнено рахувати до 10 у цікавій формі. Виконання цього завдання вимагає від дитини комплексного підходу: залучення уваги, зорової та м’язової пам’яті, вправності навичок дрібної моторики та певного знання кольорів, що у сукупності забезпечить їй успіх у навчанні рахунку.

Розмальовка «Новорічні цифри». Цей комплект тематичних завдань-розмальовок допоможе поєднати вивчення цифр від 1 до 12 з розвитком уваги, дрібної моторики та зорово-моторної координації, сприятиме вивченню та використанню семи різних кольорів і, відповідно, покращенню їх сприйняття.

Тренуємо графомоторику: «Новорічні кулі», «Новорічні іграшки», «Розмальовуємо новорічну ялинку». Ці завдання допоможуть дитині покращити графомоторні навички, потренувати дрібну моторику та підготуватись до подальшого навчання письма. Дитині треба по черзі намалювати візерунки на заготовці, а потім розмалювати їх на власний розсуд.

Новорічна головоломка «Знайди слова». Це завдання-головоломка допоможе дитині повторити правопис слів новорічної тематики, потренувати увагу та пам’ять, а також дасть можливість попрактикувати читання.

Святковий кросворд «Новий рік». Як і кожна головоломка, це тематичне завдання-кросвордсприятиме розвитку логічного мислення й інтелекту дитини, її уваги та пам’яті, а також важливих поведінкових навичок – посидючості та працьовитості.

Малюємо по клітинках: ялинкова прикраса. У завданні дитині необхідно зосередити увагу на двох вихідних точках, розташованих на клітчастому полі, й від них почати малювати лінії в певному напрямку, довжиною у певну кількість клітинок, відповідно до вказівок, наданих у нижній частині завдання.

Малюємо цифрами: Новий рік. Це завдання допоможе дитині закріпити знання цифр та водночас розвинути дрібну моторику, стати більш уважною. Завдання містить зашифрований цифрами малюнок. Під час такої вправи дитина візуально запам’ятовуватиме числа, розвиватиме фантазію та образне мислення.

Новорічні персонажі: спільне та відмінне. Це завдання-розмальовка допоможе дитині скласти уявлення про відомих зимових персонажів – Дідуся Мороза та святого Миколая, зробити висновок про їхні спільні та відмінні риси, розвинути навички письма та збагатити словниковий запас, а також дізнатися більше про зимові традиції, підвищити рівень ерудиції та культури.

Пишемо лист Святому Миколаю. Це завдання створить приємні умови, у яких дитина зможе відчути себе важливою, значущою та тією людиною, яка здатна добрим словом допомогти своїм близьким, що дуже важливо для зміцнення її віри в себе.

Пишемо лист Дідусю Морозу. Це завдання допоможе дитині написати бажаний і довгоочікуваний лист Діду Морозу. Воно містить певні підказки, що дозволять не тільки попросити про подарунки, а й чесно проаналізувати власну поведінку впродовж року.

Складаємо плани на майбутній рік. Це завдання допоможе дитині підбити підсумки року, що минає, й замислитись над власними потребами, бажаннями та мріями. Виконуючи його, дитина зможе проаналізувати свої звички й намітити певний шлях удосконалення власної особистості.

Кожне завдання можна роздрукувати на звичайному або кольоровому принтері та використовувати необмежену кількість разів. Завантаження завдань для дітей доступне для користувачів сайту після швидкої реєстрації.

Міністр про новий держстандарт: діти хочуть до школи

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголошує, що результати опитування вчителів, батьків та дітей у школах, де пілотується новий державний стандарт початкової освіти, вселяють оптимізм. Про це вона сказала під час прес-конференції, присвяченій підсумкам 2017 року.

«Ми провели опитування вчителів, батьків та дітей у пілотних школах. Насамперед, нам було важливо отримати інформацію щодо коригування та підтримки пілоту, але в межах опитування ми також отримали інформацію про перші результати. Так, головне, про що говорили усі – мотивація не згасає, діти хочуть іти в школу, а саме мотивація у нинішній школі – це найбільша проблема», - зазначила міністр.

За її словами, опитування також показало, що у дітей розвиваються комунікативні уміння дітей, зростає автономність – першокласники навчилися працювати в групах і досягати результату без активної участі вчителя.

«Звісно, це лише попередні данні, засновані на опитуванні. Однак вони вселяють у нас значний оптимізм», – додала Гриневич.

Як відомо, у 100 українських школах різних регіонів цього навчального року відбувається пілотування нового державного стандарту початкової освіти, за яким навчатимуться діти 1-го класу в 2018 році.

На Дніпропетровщині пройшов ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики

З метою створення умов підвищення якості загальноосвітньої підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів, розвитку обдарованої молоді, підвищення інтересу до поглибленого вивчення навчальних предметів протягом листопада 2017 року у ПТНЗ проходили учнівські олімпіади з предметів загальноосвітньої підготовки (І етап).

У ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики взяли участь 91 учень з 51 ПТНЗ області.

Найкращі результати показали учні Криворізького навчально-виробничого центру, Томаківського професійного аграрного ліцею, ВПУ № 17, Криворізького центру професійної освіти робітничих кадрів туристичного та ресторанного сервісу, Криворізького професійного ліцею, ВПУ №75, Криворізького центру підготовки та перепідготовки робітн6ичих кадрів будівельної галузі.

Приємно констатувати, що з кожним роком збільшується кількість учасників – учнів ПТНЗ у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів.

ЗНО-2018. Що необхідно знати?

У 2018 році державна підсумкова атестація в старшій школі відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідно, випускникам шкіл, незалежно від бажання продовжити навчання у закладах вищої освіти, необхідно буде складати шкільні іспити за технологією ЗНО. Пропонуємо учасникам тестування ознайомитись з найбільш актуальною інформацією щодо проведення тестування.

Пробне зовнішнє оцінювання

Пробне ЗНО проводиться з метою ознайомлення випускників з процедурою проведення тестування. Участь у пробному тестуванні є добровільною. Реєстрація для участі у пробному ЗНО розпочнеться 9 січня та триватиме до 31 січня 2018 року. Реєстрацію здійснюватимуть регіональні центри оцінювання якості освіти. Вартість складання одного пробного тесту коливатиметься від 129 до 137 грн в залежності від регіону проживання учасника. Дізнатись більше >>>

Вибір предметів ЗНО

Для вступу до вишу для навчання за освітнім рівнем бакалавра абітурієнт має подати сертифікати ЗНО з трьох конкурсних предметів. У 2018 році прийматимуться сертифікати отримані у 2016-2018 роках, окрім сертифікатів з іноземних мов. Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені умовами прийому до вишів, в залежності від спеціальності, обраної абітурієнтом. Дізнатись більше >>>

Якими будуть тести ЗНО у 2018 році

Особливості кожного тесту визначені характеристиками сертифікаційних робіт ЗНО, якими встановлені форми тестових завдань, час на їх виконання, методологія оцінювання завдань, розподіл за частинами, що зараховуватимуться як державна підсумкова атестація та як вступний іспит до вишів тощо. Цього року зміни структури зазнали майже усі тести ЗНО, однак найсуттєвіші зміни внесено до тестів з англійської, іспанської, німецької та французької мов — вони отримали нову частину тесту — «Аудіювання». Дізнатись більше >>>

Реєстрація на ЗНО

Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня. Внесення змін до реєстраційних даних буде можливе до 02 квітня. Особа, яка реєструється для проходження тестування, має подати до відповідного регіонального центру оцінювання комплект реєстраційних документів. Порядок реєстрації буде визначений на початку 2018 року.

Графік ЗНО

У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня тестом з математики, також у травні випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури, іспанської, німецької та французької мов. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 червня по 13 червня 2018 року. Дізнатись більше >>>

ЗНО і ДПА

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести з української мови і літератури, математики або історії України, а також одного з навчальних предметів за вибором випускника. Дізнатись більше >>>

Результати ЗНО

Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов, математики та біології відбудеться не пізніше 15 червня 2018 року. Оголошення результатів з історії України, географії, фізики та хімії - до 21 червня 2018 року. Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 17 липня 2018 року. Дізнатись більше >>>

Власне висловлення з української мови

Відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю у вигляді власного висловлення є одним з найважливіших завдань у тесті з української мови та літератури. Учасники тестування можуть скористатись безкоштовним збірником матеріалів та дізнатись, як краще діяти на тестуванні при написанні власного висловлення. Дізнатись більше >>>

ЗНО-онлайн

При підготовці до складання тестів учасники ЗНО можуть скористатись найбільшою безкоштовною онлайн-базою тестів зовнішнього незалежного оцінювання. На сайті «ЗНО онлайн» розміщені всі тести, що складали абітурієнти під час зовнішнього незалежного оцінювання 2009-2017 років, а також тести, що пропонувались вступникам під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2009-2017 років. Частина тестів доповнена коментарями фахівців.

21.12.2017 на базі Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 відбулося засідання дискусійного клубу «Школа знань VS школа компетентностей: між реформами і компромісами». На зустрічі були присутні начальник управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Кріпак Тетяна Петрівна, заступник начальника управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Басова Тетяна Леонідівна, методисти комунального закладу «Інноваційно-методичний центр» Криворізької міської ради та директори закладів загальної середньої освіти м. Кривого Рогу.

Метою засідання дискусійного клубу було обговорення ключових документів освіти. Відкриття одинадцятого засідання дискусійного клубу директорів закладів загальної середньої освіти розпочалося з привітань та наголошення на важливості обраної теми  начальника управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Кріпак Тетяни Петрівни та заступника начальника управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Басової Тетяни Леонідівни. Актуальним стало питання впровадження в освіті компетентнісного підходу, а саме: сформованості чотирьох принципів, на яких має базуватися освіта – навчитися жити разом, навчитися отримувати знання, навчитися працювати, навчитися жити.

Засідання дискусійного клубу відбувалося у три блоки, які регулювали модератори дискусії. Модераторами першого блоку під заголовком «Готовність керівника до змін» були методист КЗ «ІМЦ» КМР Сіманько Олексій Олександрович та директор КЗШ №19 Євдокимова Тамара Василівна. Особливу увагу приділяли таким питанням: «Чи можна стверджувати, що усвідомлено відбувається реформування освіти?», «Перезавантаження керівника: складне –  це багато спрощеного?». Розкриття дискусії базувалось на Формули Нової Української школи, перегляд інтерв’ю Міністра освіти та науки Л. Гриневич.

Модераторами другого блоку, який має назву «Інтегроване навчання як освітній пазл» були директор КЗШ №122 Федоринова Наталія Євгеніївна та директор КЗШ №118 Чернякова Оксана Анатоліївна. Ідея інтегрованого навчання актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Активно обговорювались наступні питання: «Діалектика інтегрованого навчання: світогляд через знання чи знання через світогляд?», «Наскільки велика прірва між існуючою системою освіти та сучасним ринком праці?».

Під час проведення третього блоку модераторами були методист КЗ «ІМЦ» КМР Сіманько Олексій Олександрович та директор КЗШ №43 Проскурникова Еліна Георгіївна. Учитель повинен бути не запрограмованим ретранслятором, а бути мультипрофільним педагогом, бути не над учнями, а поряд з ними, він не нав’язує імперативних сценаріїв навчальної діяльності, а спільно з учнями розробляє пізнавальні творчі проекти із засвоєння навчального предмету; взаємовідносини авторитарного, директивного управління педагогічним процесом замінюються взаємовідносинами співробітництва і співтворчості. Учасники ділилися практичним досвідом роботи, а саме з’ясовували реальні шляхи переходу від школи знань до школи компетентностей та обговорювали, як знайти креативний десант у закладі загальної середньої освіти.

Під час засідання дискусійного клубу учасники спробували створити модель «Школи компетенції». Ми знаходимося на початку потужних змін у системі загальної середньої освіти, що вимагає неперервного процесу допитливості та розвитку для підвищення професійної компетентності. По завершенні дискусійного клубу було обрано найактивнішого учасника засідання дискусійного клубу, яким став директор школи №41 Рогаль Андрій Миронович, а також кожен із учасників отримав сертифікат участі.

«Нова українська школа»: план реформ

Кабінетом Міністрів затверджений план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Документом передбачена реалізація заходів у 23 напрямах, які мають здійснюватись різними інституціями, що є відповідальними за реалізацію державної політики у сфері освіти.

Зокрема, план передбачає розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та нових типових освітніх програм, запровадження навчальних програм на основі нового державного стандарту початкової освіти.

Також планується розробити нові професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, шкільного вчителя-предметника та керівника школи.

Планом передбачені заходи із зменшення бюрократичного навантаження на школу, створення системи моніторингу якості середньої освіти, удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти тощо.

ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження 
Концепції реалізації державної політики у сфері 
реформування загальної середньої освіти 
«Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

• 1) Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
• 2) Державного стандарту базової середньої освіти. (II квартал 2019 р.);
• 3) Державного стандарту профільної середньої освіти. (II квартал 2020 р.).

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

• 1) типові освітні програми початкової освіти. (II квартал 2018 р.);
• 2) типові освітні програми базової середньої освіти. (III квартал 2019 р.);
• 3) типові освітні програми профільної середньої освіти. (Грудень 2020 року).

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

• 1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
• 2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року. (Протягом 2017—2021 років);
• 3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року. (Протягом 2018—2021 років).

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

• 1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл. (Протягом 2018—2022 років);
• 2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. (Протягом 2018—2020 років);
• 3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у III кварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року. (Протягом 2018—2020 років).

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

• 1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи. (Протягом 2017—2021 років);
• 2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи. (Протягом 2017—2021 років);
• 3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

• 1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників. (II квартал 2018 р.);
• 2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей. (IV квартал 2018 р.);
• 3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання. (III квартал 2018 року).

7. Розробити:

• 1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи. (I квартал 2018 р.);
• 2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи. (III квартал 2018 р.);
• 3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти. (III квартал 2019 року).

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

• 1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи. (III квартал 2018 р.);
• 2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. (III квартал 2019 р.);
• 3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку. (III квартал 2020 року).

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

• 1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. (III квартал 2019 р.);
• 2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв. (Протягом 2019—2020 років).

10. Забезпечити:

• 1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв. (III квартал 2019 р.);
• 2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти. (Протягом 2020—2023 років).

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

• 1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад. (II квартал 2025 р.);
• 2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації. (Протягом 2018—2019 років);
• 3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку). (Протягом 2017—2020 років).

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

• 1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років);
• 2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

• 1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (Протягом 2018 року);
• 2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (IV квартал 2018 року).

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

• 1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія). (Протягом 2018—2019 років);
• 2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії. (Протягом 2018—2019 років);
• 3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності. (III квартал 2019 р.);
• 4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада). (IV квартал 2018 року).

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

• 1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти. (III квартал 2018 р.);
• 2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві. (IV квартал 2018 р.);
• 3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів. (IV квартал 2018 р.);
• 4) створення системи освітньої статистики і аналітики. (IV квартал 2018 року).

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

• 1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
• 2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
• 3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти. (Протягом 2020 року);
• 4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року);
• 5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти. (Протягом 2022 року);
• 6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року).

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

• 1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. (II квартал 2018 р.);
• 2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. (IV квартал 2019 року).

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

• 1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи. (III квартал 2018 р.);
• 2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою. (Протягом 2020 року);
• 3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти. (Протягом 2023 року);
• 4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти. (Протягом 2026 року).

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

• 1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (IV квартал 2018 р.);
• 2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (Протягом 2019—2020 років).

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

• 1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету. (Постійно);
• 2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні. (IV квартал 2018 року).

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

• 1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. (Протягом 2018 року);
• 2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. (Грудень 2017 року).

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

• 1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”. (III квартал 2018 р.);
• 2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років. (Протягом 2018—2027 років);
• 3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року. (Протягом 2018—2027 років);
• 4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. (Протягом 2018 року);
• 5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях). (III квартал 2018 р.);
• 6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи. (IV квартал 2018 р.);
• 7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи. (Протягом 2019—2022 років);
• 8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи. (Протягом 2022 року).

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

• 1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях. (II квартал 2018 р.);
• 2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів. (Протягом 2018 року);
• 3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання. (Протягом 2018—2020 років)

Святи́й Микола́й Чудотворець; святи́й Микола; Микола Уго́дник; Святи́тель Миколай (270/286 (бл. 275) — 6 грудня 326/342/351), (грец. Νικόλαος, Hagios Nikólaos, лат. Sanctus Nicolaus) — єпископ Мир (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), християнський святий.

Християни різних Церков (Православної, Католицької, Англіканської, Лютеранської та ін.) пам'ятають його та шанують як великого святого.

Святий Микола зараховується до святих як такий, що опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.

На його честь названо місто Миколаїв на півдні України.

Про категорію для викладачів кількох предметів

Учитель має вищу кваліфікаційну категорію. Виходячи із цієї кваліфікаційної категорії йому здійснюють оплату праці за викладання хімії та фізики. З вересня 2017 року цей учитель ще викладає правознавство (за цим предметом курси підвищення кваліфікації не проходив). Чи слід враховувати наявну вищу кваліфікаційну категорію при оплаті праці за години викладання правознавства?

Відповідно до п. 3.25 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 6.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників», в редакції згідно зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 р. № 1473 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників», вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.

Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Згідно з п. 5 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 № 1473 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ набув чинності з 23.01.2012 року.

Міністерством освіти і науки України у листі від 26.01.2011 №1/9-44 наголошено, що органи управління освітою спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти повинні планувати курси підвищення кваліфікації вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи очно-дистанційні, дистанційні, варіативні та інші форми навчання, які б органічно взаємоузгоджувалися з процедурою атестації педагогічних працівників.

Згідно з п. 6.1 Типового положення про атестацію нарахування заробітної плати відповідно до присвоєної за результатами атестації кваліфікаційної категорії здійснюється з дня прийняття рішення атестаційною комісією.

Тож, вчителям, які підвищили кваліфікацію з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, присвоєна атестаційною комісією кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.

Щодо предметів варіативної складової, то Типовим положенням про атестацію не передбачено вимоги щодо обов’язковості проходження вчителями, які ведуть ці предмети, підвищення кваліфікації. У цьому випадку кваліфікаційна категорія поширюється на педагогічне навантаження варіативної складової, незалежно від підвищення кваліфікації.

Згідно з п. 6.1 Положення нарахування заробітної плати відповідно до присвоєної за результатами атестації кваліфікаційної категорії здійснюється з дня прийняття рішення атестаційною комісією.

Пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, передбачені випадки, коли дозволяється протягом року змінювати розміри ставок заробітної плати й посадових окладів педагогічним працівникам. Зокрема, при здобутті освіти зміна проводиться з дня подання відповідного документа.

Тож, вчителям, які підвищили кваліфікацію з інших предметів та подали керівнику навчального закладу та в бухгалтерську службу відповідний документ про післядипломну освіту, розмір ставки заробітної плати змінюється з дня його подання.

Згідно з п. 4 Інструкції № 102 та п. 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» посадові оклади та ставки заробітної плати працівникам встановлюються керівниками.

Згідно з пунктом 6.10 Положення питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями III рівня відповідно до чинного законодавства України. Тому не виключається можливість вирішення питання встановлення вчителеві, який ,крім основного предмета, читає інші предмети не за фахом, а курси підвищення кваліфікації пройшов після чергової атестації, відповідної кваліфікаційної категорії атестаційною комісією III рівня.

Уряд затвердив план впровадження шкільної реформи

Уряд затвердив план необхідних заходів, що мають бути здійснені до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження було ухвалено на засіданні КМУ.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, документ чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи.

«Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – наголосила міністр.

У Міносвіти зазначають, що усі передбачені планом заходи є необхідними, аби виконати вимоги реформи.

Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності.

Також передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.

Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження містить візію змін, що будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року.

Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.

Перелік сертифікатів ЗНО за спеціальностями

У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вузів України, проводиться з української мови та літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, однієї з іноземних мов (за вибором): англійської, німецької, французької, іспанської.

Для вступу до вищого навчального закладу для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра абітурієнт має подати до ВНЗ сертифікати ЗНО з трьох конкурсних предметів. У 2018 році приймаються сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2016, 2017 та 2018 років, крім сертифікатів з англійської, французької, німецької та іспанської мов. Сертифікати ЗНО з англійської, французької, німецької та іспанської мов приймаються лише за 2018 рік.

Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені Умовами прийому до вищих навчальних закладів у 2018 році, в залежності від спеціальності, обраної абітурієнтом.

Для вступу на бюджетну форму навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на відкриті та закриті (фіксовані) конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти першим конкурсним предметом є українська мова та література, а другий і третій предмети чітко регламентуються додатком №4 до Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2018 році відповідно до майбутньої спеціальності.

Для небюджетних конкурсних пропозицій (контракт) перелік конкурсних предметів, творчих заліків та творчих конкурсів визначається закладом вищої освіти, причому першим конкурсним предметом є українська мова та література, другий конкурсний предмет обирається з математики, історії України, іноземної мови або біології за вибором закладу вищої освіти, а третій конкурсний предмет обирається з переліку загальноосвітніх предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання (заклад вищої освіти може передбачити право вступника на вибір з двох предметів), або проводиться творчий конкурс (якщо він передбачений для цієї спеціальності).