МОН та EdCamp проводять опитування щодо підвищення кваліфікації вчителів

Міністерство освіти і науки та EdCamp розпочали онлайн-опитування щодо підвищення кваліфікації та сертифікації вчителів.

Пройти опитування можна до 10 червня за цим посиланням, повідомляють на сайті МОН.

“Отримані дані використають для розробки рекомендацій до законодавчих актів, які нині створюються на реалізацію нового закону “Про освіту”, – йдеться у повідомленні.

Взяти участь в опитуванні можуть педагоги, керівники закладів освіти, викладачі та студенти педагогічних вишів, науковці, представники управлінь освіти, методичних служб, державних та громадських організацій.

Дослідження, зокрема, має дати відповіді на такі запитання:

• знань і навичок з яких тем потребує українське вчительство?
• що заважає педагогам професійно зростати?
• як часто відкриті уроки перетворюються на “театр”, хоча насправді покликані дати якісний зворотний зв’язок?
• яким критеріям мають відповідати організації, що пропонують підвищення педагогічної кваліфікації?
• чи можлива прозора та дієва сертифікація в освіті?

Опитування складатиметься з трьох етапів: на першому етапі (з 10 травня до 10 червня) відбуватиметься онлайн-опитування; на другому (2–3 липня) – презентація проміжних результатів і стратегії змін; на третьому (з 20 серпня до 15 вересня) – відкрите онлайн-обговорення.

Окрім того, за результатами дослідження розроблять декларацію, під якою зможуть підписатися надавачі послуг з підвищення кваліфікації вчителів.

Дізнатись детальніше про опитування можна на сайті EdCamp.

МОН рекомендує школам відзначити День сім’ї

Міністерство освіти і науки рекомендує навчальним закладам провести заходи присвячені Міжнародному дню сім’ї. Про цей йдеться у листі відомства направленому до органів управління освітою, інститутам післядипломної педагогічної освіти та навчальним закладам.

Зокрема міністерство рекомендує провести в закладах освіти комплексні заходи (уроки, виховні години, фестивалі, конкурси тощо), спрямовані на формування сімейних цінностей.

Крім того, МОН просить сприяти розвитку у закладах освіти сімейних клубів, центрів сімейної культури, батьківських академій з метою надання соціально-психологічної допомоги у виконанні батьківських обов’язків, підвищення ефективності батьківства.

Також, Міносвіти просить продовжити роботу з впровадження у закладах загальної середньої освіти навчальних програм, присвячених підготовці учнів старших класів до відповідального батьківства і материнства.

«Для реалізації зазначеного рекомендуємо налагодити відповідну співпрацю з зацікавленою батьківською спільнотою та громадськістю», — наголошується у листі.

Інформацію про заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, відомство просить активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.

У листі також зазначається, що зазначена робота не потребує звітування та зворотного інформування.

МОН затвердило типове положення про конкурс на посаду директора школи

Міністерство освіти і науки затвердило типове положення про конкурс на посаду директора закладу загальної середньої освіти.

Відповідні положення є в наказі №291 від 28 березня, який Мін’юст затвердив 16 квітня, передає “Педагогічна преса”.

Згідно з документом, рішення про проведення конкурсу ухвалює засновник закладу або уповноважений ним орган:

• одночасно з рішенням про утворення нового закладу загальної середньої освіти;
• не менше ніж за два місяці до завершення строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти;
• упродовж десяти робочих днів з дня дострокового припинення (рішення про дострокове припинення) договору, укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.

Оголошення про конкурс необхідно оприлюднити на сайтах засновника та самого закладу.

“Для проведення конкурсу засновник затверджує персональний склад конкурсної комісії з рівною кількістю представників кожної із сторін, визначених Законом України “Про загальну середню освіту“, – йдеться у положенні.

У комісії може бути від 4 до 16 людей. 

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, МОН виносило на громадське обговорення проект типового положення про конкурс на посаду директора.

В Україні затвердили новий порядок зарахування дітей до школи (ДОКУМЕНТ)

Міністерство освіти на Міністерство юстиції узгодили порядок зарахування дітей до школи.

Про це повідомили на FB-сторінці МОН.

“У Мін’юсті підписано порядок зарахування учнів до 1 класу <…> Отож для вступу до школи першачків не змушуватимуть проходити будь-які конкурси на перевірку знань. Всі матимуть гарантований доступ до освіти якнайближче до місця проживання. Це – один з важливих принципів реформи освіти”, – йдеться у повідомленні.

Документ набуде чинності 8 травня після публікації в “Офіційному віснику України”. Нижче можна ознайомитись з новим порядком.

Завантажити наказ зі всіма додатками можна за цим посиланням.

Школи можуть обирати, чи вивчати природничі науки інтегрованим курсом у 10–11 класах

Школи можуть вивчати природничі науки в 10–11 класах одним інтегрованим курсом або окремими предметами.

Про це повідомила радник міністра освіти і науки Іванна Коберник в ефірі Радіо “НВ”.

Вона наголосила, що чутки про скасування вивчення природничих наук у школі є міфом.

“Інтегрований курс “Природничі науки”, підкреслюю, є за вибором школи та добровільно може вивчатися в 10–11 класах <…> Переважно [йдеться] про школи гуманітарного спрямування, коли діти вже вирішили, що вони хочуть далі навчатися за гуманітарним профілем”, – зазначила Коберник.

За її словами, це дозволить учням поглиблено вивчати те, що їм знадобиться для майбутньої спеціальності.

“Можна залишити так, як є – коли вони роблять вигляд, що окремо вивчають всі технічні науки. А можна зробити для них інтегрований курс, який покаже їм зв’язок цих предметів між собою, вплив на їхнє повсякденне життя і можливість застосування”, – додала радник міністра.

Зараз вже розробили 4 інтегровані курси з природничих наук.

“Я ознайомилися зі всіма, і щонайменше 2 з них є дуже цікавими. Я не виключаю, що, пройшовши цей інтегрований курс, якась дитина змінить свою думку і захоче займатися природничими науками“, – сказала Коберник.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки шукає школи, які готові пілотувати інтегрований курс “Природничі науки” для 10 класів.

Пілотування інтегрованих курсів у старшій школі триватиме не менше двох років, оскільки має пройти цикл 10–11 класів.

Вчителі 1-4 класів не мають відпрацьовувати, якщо початки їхніх уроків синхронізовані з рештою школи

Міністерство освіти і науки розіслало обласним і департаменту освіти Київської міської державної адміністрації лист-роз’яснення “Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи”.

Зокрема, в ньому є пояснення щодо частини 5 статті 16 закону “Про загальну середню освіту”, що тривалість уроків становить 35 хвилин у перших класах і 40 хвилин у 2-4 класах, і різниця в часі навчальних годин 1-4 класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.

У МОН пояснюють, що якщо в школі є один дзвінок для всіх учнів і, відповідно, молодші школярі мають більші перерви і закінчують навчання в той самий час, що й старші, – вчителю початкових класів не потрібно проводити додаткові заняття чи інші активності.

Адже згідно з пунктом 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН від 15.04.1993 № 102), педгагогічні працівники отримують зарплатню за астрономічні години (60 хвилин). А перерви між уроками вважаються робочим часом.

Якщо вчитель проводить час з дітьми під час перерви і його робочий час триває стільки ж, скільки робочий час вчителя старшої школи (тобто уроки закінчуються одночасно), то він не повинен компенсовувати різницю в робочому часі.

Пояснення від “Нової української школи” на прикладі:

Заняття в школі в усіх розпочинаються о 8:30. Перший дзвінок з уроку звучить о 9:15, у той час як урок у першому класі закінчився о 9:05. Перерва в старших учнів триває 10 хвилин, а в молодших 20 хвилин (до 9:25). Отже, другий урок починається в усіх в однаковий час і так далі.

У випадку, якщо дзвінки в початковій і старшій школі не синхронізовані, вчителю доведеться добирати недопрацьовані години. Адже в такому випадку його уроки закінчуватимуться раніше.

“Для збереження сумарного навантаження в астрономічних годинах учнів (навчального) та вчителів (педагогічного) при зменшенні тривалості уроків допускається збільшення кількості занять або навчальних днів. Збільшення кількості уроків у зв’язку із скороченням їх тривалості не повинно призводити до зміни педагогічного навантаження вчителів, установленого під час тарифікації.

Зменшення тривалості уроків без збереження сумарного навчального навантаження учнів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять і консультацій. Облік таких занять ведеться в класному журналі на спеціальній сторінці, де фіксується дата, тривалість, тема додаткового заняття або консультації, ставиться підпис учителя”, – йдеться в листі-роз’ясненні.

У зв’язку з цим, у МОН рекомендують школам збільшити тривалість перерв для початкових класів і не проводити компенсацію навчального часу.

Скачати файл можна за цим посиланням

Перші класи Нової української школи безкоштовно отримають набори LEGO

Першачки, які підуть у школу 1 вересня цього року, безкоштовно отримають набори LEGO, що допоможе впроваджувати ігрові та діяльнісні методи навчання.

Відповідний меморандум про взаємодію підписали Міністерство освіти і науки та The LEGO Foundation, повідомила прес-служба МОН.

За документом, The LEGO Foundation безкоштовно надасть свої набори для усіх перших класів у 2018–2019 роках. Таким чином у близько 17 тисячах шкіл кожен учень отримає по набору “Шість цеглинок” та по “LEGO Play Box” на клас.

Також компанія покаже вчителям, як ефективно використовувати її набори у навчанні.

“Це один із наймасштабніших проектів The LEGO Foundation зараз. Ми віримо, що завдяки цій співпраці ми зможемо підтримати зміни, які відбуваються в початковій школі в межах реформи освіти. Ми цінуємо партнерство з Україною і сподіваємося, що ця співпраця допоможе дітям розвивати уміння та навички, що забезпечать у майбутньому здатність особистості успішно навчатися“, – сказав віце-президент The LEGO Foundation, голова програми “Спільноти навчання через гру” Каспер Оттоссон Канструп.

Він також зазначив, що 20 березня з Данії виїхала перша вантажівка з наборами LEGO, які планують доставити у 100 пілотних шкіл до кінця місяця.

“Ми цінуємо допомогу The LEGO Foundation, оскільки це матеріали, які допоможуть дітям з кожної української школи опановувати матеріал інтерактивно, цікаво та наочно. При цьому вчителі матимуть більше можливостей застосовувати пошукові методи навчання, стимулювати дітей до навчання у більш цікавий та належний для цієї вікової групи спосіб.

Просто уявіть собі, ці набори отримають усі українські школи. Це будуть школи і у великих містах, і в маленьких містечках; і в центральній Україні, і в гірських районах західної України, і на лінії зіткнення на Сході. Це дуже серйозна допомога для нас”, – наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Окрім цього, у міністерстві зазначають, що The LEGO Foundation провела 25 тренінгів з упровадження ігрових та діяльнісних методів навчання для 700 українських педагогів.

Також компанія проводять тренінги для регіональних тренерів Нової української школи. Їх уже пройшли 792 педагоги в 20 областях країни.

МОН планує у 2018 році розпочати випробування е-підручників у школах

Міністерство освіти і науки планує в 2018/2019 навчальному році розпочати пілотування електронних підручників у школах.

Це передбачено проектом Плану реалізації експерименту з впровадження електронних підручників та Національної електронної освітньої платформи, розміщеним на сайті МОН.

Зазначається, що пілотування має тривати до кінця 2020/2021 навчального року. За цей час планують дослідити 43 е-підручники: 5 – у перший рік, 13 – у другий та 23 – у третій.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Проект містить загальні підходи до проведення апробації дослідних зразків е-підручників та поетапного запровадження їх у школах. Також в ньому прописане бачення щодо структури та функціонування е-платформи.

“Ресурсом для розміщення електронного освітнього контенту та забезпечення вільного доступу до е-підручників стане Національна освітня е-платформа. Загалом вона міститиме щонайменше 9 функціональних модулів і в подальшому має стати одним з елементів забезпечення якісним освітнім контентом та освітніми послугами для навчання впродовж життя“, – зазначили у міністерстві.

Цього року планують створити модуль е-платформи, який має забезпечити прозору експертизу е-підручників, а також механізми їхнього відбору.

“Не пізніше 23 березня мають розпочатися очні консультації з потенційними виробниками дослідних зразків електронних підручників, які братимуть участь в експерименті.

До 30 березня Міністерство освіти і науки прийматиме листи зацікавлення від розробників програмного забезпечення, постачальників технічних рішень і контенту, комерційних і неприбуткових компаній, наукових і дослідницьких установ, які хотіли б взяти участь в розробці Національної освітньої електронної платформи“, – пояснили у відомстві.

Пропозиції повинні мати загальний опис бачення, технологій, конкретних завдань і заходів, етапів і термінів реалізації, необхідні ресурси та приблизний кошторис.

“Важливо надати емпіричний досвід і кейс-стаді, які аргументують необхідність застосування саме запропонованого підходу“, – наголосили в МОН.

Міністерство обіцяє розглянути отримані пропозиції та представити громадськості деталізований план подальших дій не пізніше 6 квітня.

Листи та запитання до представленого проекту Плану реалізації експерименту можна надсилати на s.h.lytvynova@gmail.com.

Нагадаємо, триває громадське обговорення проекту Положення про Національну освітню електронну платформу.

Розробити електронну освітню платформу допоможе Офіс ефективного регулювання (BRDO).

У бюджеті на 2018 рік закладено 54 мільйони гривень на закупівлю “заліза” для роботи національної освітньої е-платформи та на її підтримку.

У 2018 році МОН планує почати розробляти мультимедійні електронні підручники.

Також у відомстві планують створити репозиторій електронних підручників, доступ до якого з дому та школи забезпечуватиме держава.

МОЗ: Медична кратка для вступу в садок та школу більше не потрібна

13 березня набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я, який скасував необхідність подавати медичну картку для вступу дитини у садок та школу.

Про це повідомили на FB-сторінці МОЗ.

Йдеться про наказ №157 від 26 січня 2018 року. 

“З 13 березня для вступу до школи або в дитячий садок медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати“, – наголосили у відомстві.

Як зазначено у повідомленні, українські медики кожного року заповнювали до мільйона таких карток (026/о).

“Цей документ на 8 сторінок А4 заповнювався від руки та зберігався в школах та дитячих садках. Зберігання персональних медичних даних в навчальних закладах протирічить законодавству, оскільки вони не мають ліцензії на медичну практику“, – пояснили у міністерстві.

Тепер усі дані про дитину мають зберігатися у лікаря, з яким батьки підписали декларацію.

Окрім того, у МОЗ планують змінити порядок огляду дитини до вступу в навчальний заклад.

“Планується приведення складу скринінгів для дітей до науково обгрунтованого рівня та традиційного для цивілізованих країн обсягу івідкриття можливостей проводити огляд сімейним лікарем або педіатром з залученням спеціалістів за умови реальної необхідності“, – розповіли у міністерстві.

В Україні шукають школи, щоб пілотувати інтегрований курс “Природничі науки”

Міністерство освіти і науки шукає школи, які готові пілотувати інтегрований курс “Природничі науки” для 10-х класів.

Про це повідомили на сайті МОН.

Розпочати навчання за курсом можна буде з 1 вересня цього року.

“Експериментальні програми розроблено для класів суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного спрямування. Через це курс може викладатися лише для учнів, що не планують складати ЗНО із природничих предметів. Викладати курс можуть вчителі природничих предметів без обов’язкового проходження курсів підвищення кваліфікації“, – йдеться у повідомленні.

Впродовж пілотування планують розробити підручники й посібники для учнів, методичні посібники для вчителів, веб-сайт інформаційно-комунікаційної та дидактичної підтримки курсу.

“Також відбуватиметься апробація методик інтегрованого навчання та розроблятиметься інструментарій для моніторингу й перевірки якості природничих знань учнів, ефективності методик і засобів навчання“, – додати у міністерстві.

Колегія МОН схвалила 4 проекти навчальних програм інтегрованого курсу:

• проект 1 – автори І.Дьоміна, В.Задояний, С.Костик;
• проект 2 – авторський колектив під керівництвом Т.Засєкіної;
• проект 3 – автори Д.Шабанов, О.Козленко;
• проект 4 – авторський колектив під керівництвом В.Ільченко.

“Кожна програма у власний спосіб реалізує змістові лінії державного стандарту. Наприклад, програми першого і другого проекту побудовані так, щоб пояснити особливості природних явищ та технологічних процесів з позицій кожної з природничих наук.

Програма третього проекту акцентована на дослідження причинно-наслідкових зв’язків, що зумовили сучасний спосіб життя людства, та їхній вплив на можливе майбутнє, а програма четвертого проекту пропонує модульний підхід до вивчення природничих предметів“, – пояснили у МОН.

Після завершення кожної з програм учні, які не спеціалізуються на природничих науках, мають сформувати цілісне уявлення про світ, отримати уявлення про широкий спектр наукових ідей астрономії, біології, географії, економіки, фізики і хімії.

Також згодом оголосять конкурс на найкращі навчальні матеріали до уроків з інтегрованого курсу.

Щоб долучитися до пілотування інтегрованого курсу “Природничі науки”, школа має звернутися до місцевого органу управління освітою.

Окрім того, у пілотуванні курсу школам можуть допомагати Інститути післядипломної педагогічної освіти.

МОН винесло на обговорення порядок зарахування, відрахування та переведення учнів

Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення порядок зарахування, відрахування та переведення учнів. Проект наказу “Про затвердження Порядку на сайті МОН. 

Цей порядок має регулювати зарахування, відрахування та переведення учнів у школах, гімназіях та ліцеях.

“Для зарахування дитини до 1 класу один з батьків дитини особисто має подати до закладу освіти заяву та інші документи […] не пізніше 31 травня. Заява подається до закладу освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина. Крім того, один з батьків дитини за його вибором може подати заяви до інших закладів освіти для зарахування на вільні місця“, – йдеться у документі. 

     У проекті порядку зазначено, що для першочергового зарахування до першого класу батьки мають подати копію документа, який підтвердить, що дитина або хтось із батьтків проживає/перебуває на закріпленій за відповідною школою території. 

     Право на першочергове зарахування також мають діти, чиї рідні брати чи сестри начаються в цій школі, або батьки, які там працюють. У другу чергу (тобто на вільні місця) дітей пропонують зарахововувати за принципом віку – тих, хто старший.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Пропозиції та зауваження можна надсилати до 25 березня на електронну адресу v_bozhinskiy@mon.gov.ua. 

Раніше у МОН повідомили, що розробляють процедуру зарахування дітей до перших класів, за якою дитина гарантовано зможе вчитись за місцем проживання, проте матиме змогу піти й в іншу школу, якщо там будуть вільні місця. Нагадаємо, 5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”, який передбачає рівний доступ до загальної середньої освіти. Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей зазначав, що з 2018 року першокласники, які проживають на території обслуговування школи, зможуть піти до навчального закладу без конкурсу.

МОН рекомендує призупинити навчання до 7 березня

Міністерство освіти і науки рекомендує усім закладам освіти, які підпорядковуються місцевим органам самоврядування, призупинити навчання до 7 березня.

Це рішення МОН ухвалило, опираючись на рішення Кризового комітету при Міненерговугілля про подолання кризової ситуації, передає прес-служба відомства.

Кризовий комітет вирішив “зупинити роботу дошкільних закладів, шкіл та вищих навчальних закладів на період кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації“.

Період надзвичайної ситуації триватиме з 2 до 6 березня.

“Беручи до уваги рішення Кризового комітету, Міністерство освіти і науки України рекомендувало всім закладам вищої освіти та всім іншим закладам освіти, що перебувають у сфері управління місцевих органів самоврядування, призупинити роботу з 2 до 7 березня включно“, – йдеться у повідомленні.

У МОН наголошують, що рекомендації стосуються також закладів професійно-технічної освіти, про які не згадано у рішенні Кризового комітету.

“Видовження періоду, протягом якого рекомендовано призупинити навчання на один день, також пов’язано з тим, що у випадку виходу учнів та студентів сьомого числа на навчання, вони змушені будуть перебувати в недостатньо прогрітих приміщеннях. Однак протягом святкових та вихідних днів буде достатньо часу, щоб забезпечити належні умови для навчання“, – пояснили у відомстві. 

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Окрім того, у МОН звернули увагу, що заклади вищої освіти самостійно ухвалюють рішення про призупинення навчання. Такі ж рішення може ухвалити й місцева влада, під чиїм управлінням є інші заклади освіти.

Уряд опублікував новий Держстандарт початкової освіти (ДОКУМЕНТ)

Уряд опублікував новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться перші класи Нової української школи у наступному навчальному році.

Документ розміщений на сайті Кабміну.

Зазначено, що основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

У 2017/2018 навчальному році 100 українських шкіл пілотують новий Державний стандарт початкової освіти.

21 лютого уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким учитимуться перші класи Нової української школи в наступному навчальному році.

22 лютого МОН затвердила 26 навчальних програм для 1–2 класів, з яких 24 – для національних меншин і корінних народів.

Також МОН затвердило список тренерів Нової української школи, які готуватимуть регіональних тренерів та вчителів перших класів.